Магнітотерапія — це метод застосування з лікувально-профілактичною метою змінного низькочастотного або постійного магнітного поля.
Постійне магнітне поле має коагулокоригувальну, седативну, місцеву трофічну, місцеву судинорозширювальну та імуномодулювальну дію. Змінне магнітне поле має вазоактивну, протизапальну, протинабрякову, трофічну, гіпокоагуляційну, актопротекторну та місцеву знеболювальну дію.
При яких захворюваннях застосовується
Захворювання системи травлення: післяопераційні набряки; стани після оперативного лікування з приводу виразкової хвороби; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії неповної ремісії; підгострий гепатит, у тому числі вірусний; захворювання підшлункової залози.
Захворювання опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи: остеохондроз хребта, спондильоз, дистрофічні та запальні захворювання суглобів, переломи кісток, артрози, артрити ревматоїдного характеру, остеопороз, неврити різної локалізації, «фантомні» болі, невралгії, стани після оперативного лікування суглобів.
Захворювання серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця; гіпертонічна хвороба I—II ст.; облітеруючий ендартеріїт та атеросклеротичні оклюзії судин ніг і рук I—II ст.; хронічна венозна недостатність, у тому числі з трофічними порушеннями.